Меню
Меню
Впродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод 1932-1933 років було суворо заборонено. Лише 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», згідно з яким Голодомор був визнаний геноцидом українського народу.
Відповідно до українського законодавства «публічне заперечення Голодомору 1932 –1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».
Що таке геноцид? Це цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами.
Одним із фундаторів досліджень геноциду, а також співавторів його правового визначення був Рафал Лемкін, який вважав Голодомор класичним прикладом радянського геноциду, найдовшою та найширшою спробою русифікації та винищення української нації. Лемкін був не тільки одним із тих, хто розповідав світові правду про трагедію українського народу і злочини сталінського режиму, але й аналізував геноцид українців у контексті міжнародного права. Зокрема, у 1953 році в Нью-Йорку, під час 20-их роковин Великого Голоду, він виступив перед трьохтисячною аудиторією в Мангеттені зі зверненням «Радянський геноцид в Україні». В листопаді 2015 року ця стаття Лемкіна була внесена в Росії до Федерального списку екстремістської літератури.
Визнання Голодомору геноцидом — це дія певної політичної одиниці, в тому числі цілої держави, яка констатує, що Голодомор був актом геноциду українського народу, здійсненого сталінським режимом.
Станом на 2018 рік Голодомор офіційно визнаний геноцидом українського народу в 18 країнах світу та шести церквах.
Австралія (2003/2008)
Ватикан (2001/2003)
Грузія (2005)
Еквадор (2007)
Естонія (1993)
Канада (2003/2008)
Колумбія (2007)
Латвія (2008)
Литва (2005)
Мексика (2008)
Парагвай (2007)
Перу (2007)
Польща (2006)
Угорщина (2003)
Португалія (2017)
Україна (2006)
США (2017)Джерело: Вікіпедія та Укрінформ
В 2018 році в Україні та поза її межами протягом усього року відбувалися заходи вшанування 85-ї річниці жертв Голодомору. Ця трагедія не залишилася поза увагою в тому числі і в Данії. Під час заходу Дня Української Культури при співпраці з Українською Церквою в Данії, в особі отця Василя Тиховича відбулася молитва за жертвами Голодомору, найбільша кількість яких були діти. Дуже тематично сплановано був вихід дітей Ластівки з лампадками після завершення молитви, які супроводжували о.Василя до виставочної зали де було представлено виставку картин-плакатів основоположником якої являється Національний Музей “Меморіал жертв Голодомору”, які організація Ластівка при підтримці Посольства України та фінансуванні МЗС попередньо виготовила у вигляді картин на холсті. Виставка зберігається в надбанні організації, та чекає наступних тематичних заходів.
Також, діти в українських школах вихідного дня на уроках творчості під гаслом “Ми пам'ятаємо” сворювали експозиції з незабудок та колосків. Незабудка символізує Голодомор. “Не забудь” - саме так ця квітка називається в більшості країн світу.
1 вересня 2018 року у столиці України розпочалася Міжнародна акція «Запали свічку пам'яті», ініційована Світовим конгресом Українців, підтримана МЗС України, Українським інститутом національної пам’яті та Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору», яка протягом 85 днів проходила у 85 куточках світу. Мета акції – об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття. Публічний захід, який продовжувався щодня, в іншому місті, в іншій країні світу, завершився у Києві, 24 листопада 2018 року, у День пам’яті жертв Голодомору.
Цього ж дня, 24 листопада, закликали згадати загиблих українців та о 16.00 вшанувати пам'ять жертв геноциду українського народу хвилиною мовчання і долучитися до громадської акції «Запали свічку», запаливши свічку на своєму підвіконні.
Український інститут національної пам’яті до 85-тих роковин розгорнув масштабну інформаційну кампанію, яка включала відкриття виставки «Україна 1932-1933. Геноцид голодом», проведення Міжнародного форуму «Україна пам’ятає, світ визнає!» у столиці 22-24 листопада 2018 року, а також поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор 1932-1933 років, в тому числі спеціально до 85-тих роковин Голодомору, в рамках інформаційної кампанії - Young&Hungry Production при підтримці Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху, створили відеоролики - соціальну рекламу, про трагедію українських дітей у 1932-33-му.
Тендітна дівчинка серед хлібного поля. Тулить до грудей колоски. «Тобі не холодно?» - питає хлопчик-ровесник із сьогодення. «Ні. Бо ти прийшов. Ти приніс мені яблуко? Люди завжди приносять мені яблука» — довірливо відповідає дівчинка. А за кілька секунд це яблуко посеред вогників свічок лягає до ніг бронзової дівчинки з колосками – пам’ятника усім дітям, які загинули в роки Голодомору. “У цей день вони чекають на тебе” — автори відео закликали українців у суботу, 24 листопада прийти до пам’ятників Голодомору, щоб вшанувати 85 роковини геноциду.
Саме в цей день, 24 листопада, під час Світового Конгресу Українців, делегація від Ластівки взяла участь в заході біля Меморіалу жертвам Голодомору в Києві.
“Знищити українців як націю – мета організаторів Голодомору. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей.
Його жертвами стали і ті, хто вижив у 1932–1933 роках. Бо мали забути, хто вони, ким були їхні предки, що мають зберегти для світу їхні нащадки. Мали забути, хто і за що їх вбивав. Смерть і забуття – ціль Сталіна та його поплічників щодо українців. Вона не досягнута. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо. Пам’ятаємо про Голодомор”
Джерело: Український інститут національної пам'яті
Ластівка має надію на те що Данія в найближчому часі стане в переліку вищезгаданих країн які визнали Голодомор - геноцидом українського народу. У зв'язку з цим при будь якій можливості члени Ластівки роблять все можливе для досягнення мети.
11 березня 2018 року під час конференції по історії в Копенгагені відбулася зустріч з Еннe Епплбаум - американкою, однією з провідних популярних істориків комуністичної епохи. Професор Лондонської школи економіки, де вона допомагає вести проект з вивчення дезінформації та сучасної пропаганди, вона також є журналістом, який зараз пише щотижневу колонку для "The Washington Post" . Вона написала кілька захоплюючих і надзвичайно читаних книг про Радянську Росію, в тому числі "Гулаг": Історія, яка в 2004 році виграла Пулітцерівську премію з наукової літератури.
Книга "Червоний Голодомор: Сталінська війна в Україні" була випущена данською мовою на початку 2018 року, саме перед зустріччю з Енне. Книга написана на основі письмових доказів, документів та звітів. Під час розмови, Енне пообіцяла допомогти всім що від неї буде потрібно щоб на основі її книги - данською, можна було звертатися у відповідні інстанції. Це довгий процес. Проте крихта до крихти…
Вже більше трьох років в Канаді курсує автобус «Національна свідомість Голодомору» про трагічні події в Україні 1932–1933 років
Вже сам зовнішній вигляд автобуса несе інформативну функцію та змушує людей повертати голови, а коли вони заходять і знайомляться з матеріалом, більшість не може стримати сліз, кажуть організатори «Національного інформаційного туру «Голодомор».
Проект з’явився завдяки співпраці між чотирма організаціями — Канадсько-Української фундації (засновник проекту), Конгресу українців у Канаді, Українсько-Канадського центру досліджень і документів, Центру дослідження Голодомору і освітнього консорціуму — та був профінансований коштами держави, провінційних урядів і приватними внесками, пише День.
Це музей ХХІ століття — винятково сучасні мультимедійні технології, художня подача історичного фактажу, індивідуальний підхід і динамічність. Все, щоб зацікавити і знайти відгук у юного глядача, не залишити його байдужим до уроків історії. Протягом першого року «Пересувний клас про Голодомор» відвідує школи Онтаріо, фестивалі та суспільні заходи. В наступні роки він вирушить країною, щоб донести ідею до щонайменше семи тисяч слухачів. За словами ініціаторів кампанії, крізь призму Голодомору тур сприятиме розумінню наслідків ненависті та дискримінації й наголошуватиме на цінностях свободи, демократії, прав людини і верховенства закону.
